Да, братан, сегодня я расскажу тебе об одном из своих приключений, которое я запомню надолго. Знаешь, у меня вчера была настоящая черная жопа – закончились мои закладки, и я уже начал сходить с ума без своей ежедневной дозы. Но тут мне вспомнился один старый приятель, который мог помочь мне в такой ситуации, хоть он сам был большим поклонником имхо-постоянных деликатесов.
В общем, я связался с ним и договорился о встрече в парке. Там, среди зеленой травки и свежего воздуха, он достал свой сокровищницу – пакетик первитина. Я знал, что это не совсем тот наркотик, который я искал, но в такой ситуации любая помощь была бы кстати.
Мы прогулялись по парку, обливаясь потом и любуясь наших угаром. За одной из старых скамеек мы остановились и начали болтать. Как-то разговор зашел о зоопарках, и вдруг мне пришла в голову идея, которая показалась мне высшей степенью пиз*атости. Я предложил своему другу отправиться в ближайший зоопарк, чтобы там, в окружении дикой природы и зверушек, продолжить наше веселье.
Мы умудрились попасть в зоопарк даже не заплатив никаких денег – вмазали билетчику пару закладок, и он как робот пропустил нас дальше. Какие чудеса делает наша любимая химия! Уже на территории зоопарка я почувствовал себя настоящей боссом и начал рассматривать всех посетителей как мартышек. И на самом деле, братишка, мне показалось, что они все стали похожи на этих дружелюбных маленьких созданий.
Мы подошли к вольеру с гориллами, и я увидел, что они полностью погружены в свои дела. Похоже, что они тоже пробовали какой-то самый настоящий гирик, потому что их движения были такими расслабленными и немного сонными.
Тут-то я решил, что самое время раскрыть свою сокровищницу и насладиться с этими крутящимися наркотичками. Я достал мой сучок, наркотическую стрелку, и медленно, словно художник, начал набирать нужную дозу.
Я приложил шприц к своей вены, и когда первитин разлился по моим жилам, я почувствовал плато счастья. Мое тело ощутило взрыв эйфории, и я забыл о своих проблемах и о всех остальных. В этот момент я стал настоящим королем зоопарка, а мартышки вокруг меня – моими верными подданными.
Наверное, свежий воздух и запахи живой природы сказались на нашем восприятии, и мы ощутили всю красоту нашего существования. Вскоре мы даже нашли кетамин, который к нам подполз как-то самостоятельно, и я не смог устоять перед его обаянием. Мы вместе с другом с удовольствием приняли этот наркотик, и мир стал для нас еще более прекрасным и магическим.
Мы продолжали свой праздник под открытым небом, забыв о реальности и окружающем мире. Когда наступили последние часы дня, я почувствовал, что пора покинуть зоопарк и возвращаться в свой мир неразумных равнодушных людей. Но я знал, что это был один из самых безумных и запоминающихся дней в моей жизни.
Вот так, братишка, закончилась моя история о том, как я купила гашиш и пила чай с мартышками в зоопарке. И хоть это было одноразовое безумие, я никогда не забуду об этом чудесном путешествии в мир галлюцинаций и свободы.
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.